Тридцять документів за один раз

Сьома і остання функція другої хвилі закриває те, з чого вона починалася: у DocuTract однаково зручно зробити один документ і незручно зробити тридцять. Тридцять трудових договорів це тридцять разів те саме: створити, вибрати шаблон, завантажити скан, перевірити значення, згенерувати. Час іде не на документ, а на повторення.

Тепер вхід приймається цілком.

Два входи, бо в офісі буває два

Архів із папками. Папка це справа, файли всередині це її скани. Вкладені папки не заважають: усе, що лежить під «Кравченко», належить Кравченку, навіть якщо воно у підпапці «скани». Архів, зроблений на Маку, несе в собі __MACOSX і .DS_Store, і ми їх не показуємо як окремі справи. Кирилиця в назвах папок читається так, як її написали, а не як «Ð Ñ€Ð°Ð²Ñ‡ÐµÐ½ÐºÐ¾». Це дрібниці, які вирішують, чи запрацює імпорт з першого разу.

Таблиця. CSV або XLSX, рядок це документ, колонка це поле. Заголовок зіставляється з полем шаблона, тож «Full name» знаходить full_name, а крапка з комою, яку пише Excel у наших краях, читається так само, як кома. Колонка, якої в шаблоні немає, зупиняє прогон до старту і називається поіменно. Дізнатися на двохсотому рядку, що продукт мовчки ігнорував колонку, гірше, ніж не почати взагалі.

Спершу вам кажуть, чому це дорівнює

Завантаження нічого не запускає. Ми читаємо файл і показуємо: знайдено тридцять елементів, коштуватиме тридцять генерацій, у вас залишилось дванадцять. І тільки потім кнопка Почати.

Якщо не вистачає, прогон не починається взагалі. Часткового старту немає навмисно: людина, яка завантажила тридцять папок і отримала дванадцять документів, тепер має зʼясовувати, які вісімнадцять зникли і чи за них списано. Гірше цього нічого немає.

Самі гроші списуються як завжди, по одному документу за фактом. Тому елемент, який не вийшов, не коштує нічого.

Прогон, який не зупиняється через одну папку

Дві папки прийшли битими. Це не привід зупиняти решту двадцять вісім. Ті два елементи отримують причину своїми словами, решта доходить до кінця, а прогон завершується зі статусом «частково», бо він не «готово» і не «помилка», і називати його одним із цих двох було б неправдою.

Далі дві кнопки. Повторити невдалі запускає рівно ті рядки, які не вийшли: готові не чіпаються і вдруге не оплачуються. Завантажити все віддає одним архівом те, що вже є, навіть поки два елементи не розібрані, бо двадцять вісім готових документів варті того, щоб їх забрати зараз.

Файли в архіві названі так, як називався ваш вхід: «Кравченко.docx», а не наш внутрішній номер. Ви шукатимете саме цю назву.

Чому воно не займає всю чергу

Усередині немає нової механіки: ті самі справи, ті самі воркери, та сама квота. Єдине, що додано, це обмеження одночасності: не більше кількох елементів одного робочого простору працюють разом. Клієнт з архівом на триста папок не має ставати в чергу попереду людини, яка натиснула «згенерувати» на одному документі, і тепер не стає.

Порожня папка чи порожній рядок позначаються як пропущені, а не як помилка. Це не збій, це те, що було у вхідному файлі, і повторювати тут нічого.

Якщо прогон триває довше кількох хвилин, лист про завершення приходить на пошту. Коротший не приходить: людина ще дивиться на екран, а листи, які нікому не були потрібні, це те, через що потім вимикають усі сповіщення.

Що далі

На цьому друга хвиля завершена: збір документів від клієнта, справи, крос-перевірки, довідник сторін, умовні блоки з версіями, API з вебхуками і пакетна генерація. Сім функцій, кожна з яких прибирає один вид ручної роботи, а не додає ще один екран.

Покрокова інструкція для пакетів у довідці, а повний список того, що було заплановано, у дописі що ми будуємо далі.